Ще п’ять років тому Міністерство
культури України домовилося з польським Центром досліджень і документування
історичних пам’яток про укладення спільного реєстру давніх дерев’яних
храмів для внесення їх до списку Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО. Було створено спеціальну комісію, яка вивчає стан
збереження пам’яток і визначає з-поміж них найбільш гідні світового визнання.
Як стало відомо, у рамках проекту «Сакральна архітектура Прикордоння» до
реєстру світової спадщини буде запропоновано внести всього десять давніх
дерев’яних храмів: по п’ять від України та Польщі. Українські та польські експерти відібрали по 8 автентичних дерев’яних
церков з обох сторін. Усі визначені сакральні пам’ятки по обидва боки кордону –
бойківського, гуцульського, галицького, лемківського типів.
У
перелік українських претендентів потрапили 4 церкви з Львівщини і по 2 із
Закарпатської та Івано-Франківської областей. Серед них – церква Святого Духа у
Рогатині, яка в Івано-Франківській області має найбільше шансів на те, щоб потрапити
до світової скарбниці культури (до стану її збереження члени комісії мали
найменше претензій).
Остаточно долю храму буде
вирішено наступного року. Експерти ЮНЕСКО оглянуть усі 16 дерев’яних
українських храмів українсько-польського прикордоння. Прибудуть двоє фахівців ЮНЕСКО
з Румунії та Норвегії.
Довідка:
На сьогоднішній день в Україні є
5 об’єктів, які занесені до реєстру ЮНЕСКО: собор Святої Софії, Києво-Печерська
лавра, історичний центр Львова, дуга Струве (мережа пунктів, за допомогою яких
вимірювали параметри Землі), букові праліси Карпат. Ще 11 об’єктів подані в ЮНЕСКО:
історичний центр Чернігова, каньйон в Кам’янці-Подільському, руїни Херсонеса,
Бахчисарайський палац, археологічний комплекс «Кам’яна могила» в Запорізькій
області, Миколаївська обсерваторія, могила Тараса Шевченка та біосферний
заповідник «Асканія-Нова».