Юліан Панькевич –
відомий живописець і графік. Народився майбутній художник вс. Устя Зелене, тепер Монастириського
району Тернопільської області, у родині церковного маляра. Через деякий час
родина переїхала до с. Васючин Рогатинського району, а згодом в Рогатин, де
батько Яків у 1868 – 1870 рр. розписував церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
Юліан вирішив стати професійним малярем, тому у 1885 р.вступив до Краківської Академії Мистецтв, де
здобув мистецьку освіту.
У нашому музеї
експонуються портрети І. Франка
(написаний з натури), Теодозії Соломки
та Теодора Соломки, Любослава, копія автопортрета Т. Шевченка, роботи “Могила
Шевченка у Каневі”, “Осінній пейзаж”, “Осінь. Польовий пагорб”, “Озерце”, “Краєвид
моря”. Є у нього чимало пейзажів на опільську тематику: “Верби на зарубах”, “Кладка через Гнилу Липу біля церкви Святого
Духа в Рогатині”, “Пейзаж з мостиком”, “Вид
на Чортову гору в околицях Рогатина”, “Зимові верби. Болота”, “Урочище
Кузьмінці”.
Юліан Панькевич
також звертався до релігійної тематики, виконуючи замовлення для церков сіл
Шоломия, Яблунів, Сілець Івано-Франківської області. Ілюстрував антологію
української поезії “Акорди”, збірки творів І. Франка, С. Руданського, В.
Гнатюка. Створював декорації для вистав.
У 1932 р.Панькевич виїхав до
Харкова, де працював старшим науковим працівникому музеї Слобідської України. Під впливомнаціональних переслідувань та політичнихрепресій, які в той час відбувалися на
теренах Східної України, закінчив життя самогубствому 1934 р.
Портрет Івана Франка. 1930-і роки.
Портрет Теодозії Соломки. 1930-і роки.
Пейзаж "Верби на зарубах". 1924 рік.
Пейзаж "Вид на Чортову гору в околицях Рогатина". 1924 рік.